Масниця, або Масляна, — це одне з найдавніших свят, яке збереглося на наших землях ще з часів язичництва. Це свято символізує прощання з зимою та зустріч весни, наповнюючи життя людей радістю, теплом і яскравими традиціями. Масниця має як язичницькі, так і християнські корені, що робить її надзвичайно особливим і значущим для багатьох народів.
Історія свята
Масниця бере свій початок у дохристиянських часах, коли слов’яни поклонялися язичницьким богам і святкували зміну сезонів. Це було свято сонця, яке знаменувало прихід весни і початок нового життєвого циклу. Основним символом Масниці були млинці, які уособлювали сонце своєю круглою формою та золотавим кольором.
З приходом християнства свято отримало новий сенс. Воно почало передувати Великому посту, стаючи тижнем, коли люди готувалися до духовного очищення, прощали образи та примирювалися з ближніми. У християнській традиції Масниця отримала назву Сирного тижня, коли ще дозволяється вживати молочні продукти, але вже заборонено м’ясо.
Традиції святкування

Масниця завжди була багатою на яскраві традиції. Святкування тривало цілий тиждень, і кожен день мав своє значення:
- Понеділок — початок зустрічі Масниці, тому цього дня починали пекти перші млинці та готуватися до веселощів.
- Вівторок — загравання. У цей день молодь брала участь у забавах, а також розпочиналися оглядини для майбутніх шлюбів.
- Середа — ласощі. Тещі пригощали своїх зятів смачними стравами, особливо млинцями.
- Четвер — розгуляй. Це був час масових гулянь із танцями, катанням на санях, кулачними боями та іншими розвагами.
- П’ятниця — тещині вечори. Тещі приходили в гості до своїх зятів, які мусили їх щедро пригощати.
- Субота — посиденьки зовиці. Молоді невістки запрошували в гості своїх зовиць (сестер чоловіка).
- Неділя — прощена неділя. Це був день примирення, коли всі просили одне в одного прощення за минулі образи. Також цього дня спалювали опудало зими, символічно прощаючись із холодами.
Масниця сьогодні
У сучасному світі традиції Масниці зберігаються, хоча й адаптуються до реалій сьогодення. В містах і селах організовують народні гуляння з ярмарками, виступами фольклорних колективів і традиційним спалюванням опудала. Млинці залишаються головною стравою свята, а різноманітність їх рецептів дозволяє задовольнити будь-який смак.
Сучасна Масниця також є приводом для відновлення родинних традицій, зустрічей із друзями та нагадуванням про важливість прощення й духовного очищення перед Великим постом.
Цікаві факти про Масницю
- Млинці під час Масниці вважаються не просто стравою, а ритуальною їжею. Вони символізують сонце і мають привернути його теплу енергію.
- У деяких регіонах України під час гулянь популярні спеціальні ігри, такі як перетягування канату чи змагання на силу.
- У слов’янських країнах традиції Масниці дещо відрізняються. Наприклад, у Польщі цей період називають “Останки”, і він супроводжується багатими застіллями.
Масниця — це свято, яке зберігає в собі багатовікову мудрість, об’єднує культурні традиції та християнські цінності. Вона дарує можливість не лише насолодитися смачними стравами й веселощами, а й переглянути свої стосунки з близькими людьми, відпустити образи й підготуватися до духовного очищення. Це час радості, тепла та спільності, який нагадує нам про цінність простих, але важливих моментів у житті.